Історія села Богодухівка

Село Богодухівка вперше згадується в «Генеральному описі Лівобережної України». Датується 1765-1767 рр. Назва села, як гадають, пішла від першої в ньому свято-богодухівської церкви. У кінці 18 століття виникло та приєдналося до нашого села село Головатівка.

До революції село було волосним центром, до якого входило 6 сіл. В 1885 році село нараховувало 573 двори з 2860 мешканцями. В селі було 2 православні церкви, єврейський молитовний дім, земська поштова станція, 3 заїзди, 11 крамничок, 28 вітряків, 5-6 кузень. В 1910 р. в Богодухівці вже було 892 двори з 4579 мешканцями. В буремні революційні роки жителі села вели боротьбу проти денікінців та різного роду банд, за що загинули кращі сини Богодухівки.

У 1923 році молодь села масово вступає до комсомолу. В 1927 році працює семирічна школа, яка в 1935 році стала середньою. В середині 30-х років на базі ТСОЗів утворилося 6 колгоспів.

В 1934 р. створено МТС. Коли мирне життя богодухівчан перервав віроломний напад нацистської Німеччини, майже тисяча її жителів пішли захищати країну. Більше сотні осіб молоді було вивезено на роботу в Німеччину. Рівно три роки тривала окупація нашого села. Визволили село Богодухівку 22 вересня 1943 року.

Після Перемоги додому повернулись 462 воїни-захисники. Почалися повоєнні роки. Закипіла робота в 6 колгоспах села, всі сили були спрямовані на відбудову господарства. У 1950 році з 6 колгоспі за рішенням зборів селян було створено 3, а в 1959 р. ці колгоспи було згуртовано в один, який став називатись колгоспом ім. Петровського. Перший голова Журавель Галина Іванівна. В1968 р. було створено потужний на той час автопарк та тракторні бригади. Велика заслуга в цьому Рички Михайла Федоровича, тодішнього голови колгоспу. Завдяки йому було прокладено дорогу в напрямку Богодухівка-Чорнобай, та розпочато будівництво лікарні на 50 ліжок, збудовано цегельний завод, вальцевий млин, олійниця, консервний цех.

У 1976 році головою колгоспу став молодий спеціаліст, агроном - Жук Микола Іванович. Колгосп Петровського був найбільшим та найбагатшим у районі. На його балансі було більше 3 мільйонів рублів. Найбільший розквіт село мало за часів головування Бреуса Володимира Свиридовича. У 2000 році колгосп припинив свою діяльність. Керівництво господарством взяли на себе інвестори Зінченки. В селі збудована церква на кошти нашого земляка, Героя України, -Приліпки О.В. Почесні громадяни села:Ричка Михайло Федорович, Приліпка Олексій Васильович, Зінченко Олексій Олексійович.  У селі працюють школа, садочок, пункт швидкої допомоги, будинок культури, музей, бібліотека, картинна галерея, ветеранський центр та інші об»єкти соціальної сфери. В селі працює творчий колектив «Веселі молодички», худ. керівник Черевань Т.М. та діє футбольна команда, що бере активну участь в спортивному житті району. На даний час у селі проживає мешканців 2404 особи.    

Логін: *

Пароль: *